Штучна "ідеальна мова": чому вона зрештою програла дикій квітці?

Чи не здавалося вам, що вивчення іноземних мов справді надто складне?

Нескінченні слова для запам'ятовування, незрозуміла граматика, а також усілякі дивні вимови. Ми докладаємо всіх зусиль, аби лише мати змогу спілкуватися з людьми з різних культурних середовищ та побачити ширший світ.

У такий момент вам може спасти на думку: як би це було чудово, якби у світі існувала надзвичайно проста, з бездоганною логікою, універсальна мова, яку кожен опановує за мить?

Уявляєте, понад століття тому дійсно знайшлися люди, які втілили цю ідею в життя. Вона називається "Есперанто" (Esperanto).

Її творець був польським лікарем, який бачив, як люди з різними мовами створювали численні конфлікти через непорозуміння. Тож він захотів створити нейтральну, легку для вивчення мову, щоб усунути бар'єри й об'єднати світ.

Ця ідея здавалася просто бездоганною. Граматичні правила есперанто, за переказами, можна було опанувати за одне пообіддя, а лексика здебільшого походила з європейських мов, що для багатьох було дуже зручно.

Проте минуло понад століття, але це "ідеальне рішення" майже нікого не зацікавило, перетворившись на нішеве хобі серед ентузіастів мов.

Чому?

Відповідь проста: бо вона, наче ретельно розроблена пластикова квітка.

Ідеальна, але без аромату

Уявіть собі пластикову квітку. Вона яскраво забарвлена, має досконалу форму, ніколи не в'яне і не потребує поливу чи добрив. З будь-якого погляду вона відповідає визначенню "квітки", навіть більш "стандартна", ніж справжня квітка.

Але ви ніколи не полюбите її.

Бо вона не має життя, не має душі. У неї немає історії про те, як вона пустила коріння в ґрунт під вітром і дощем, і тим більше немає унікального аромату, що приваблював би бджіл і метеликів.

Есперанто — це та сама пластикова квітка у світі мов. Її граматика впорядкована, логіка зрозуміла, і вона позбавлена всіх "нерегулярних" проблем. Але мова — це ніколи не просто холодний інструмент для обміну інформацією.

Справжня життєва сила мови полягає в її унікальному "ароматі" — тобто в культурі.

Навіщо ми вивчаємо нову мову?

Ми вивчаємо англійську не лише для того, щоб розуміти інструкції, а щоб слухати улюблені англійські пісні, розуміти їхні тексти, дивитися найновіші голлівудські блокбастери та осягнути той гумор і спосіб мислення.

Ми вивчаємо японську, аби особисто відчути літні фестивалі з аніме, прочитати й зрозуміти те почуття самотності в текстах Муракамі Харукі та відчути дух майстерності в японській культурі.

За такими китайськими поняттями, як "цзянху" (світ мандрівних героїв), "юаньфень" (доленосний зв'язок) та "яньхуоці" (живий колорит повсякденного життя), а також англійськими "Cozy" (затишок) та "Mindfulness" (усвідомленість), стоять тисячоліття історії, міфів, звичаїв і способів життя, що накопичилися.

Саме в цьому полягає справжня привабливість мови, це той "аромат", що спонукає нас долати численні труднощі заради її вивчення.

А есперанто, ця "ідеальна квітка", що народилася в лабораторії, саме цього й не має. Вона не несе спільної пам'яті народу, не має співіснуючих літератури, музики та кіно, і тим більше не має дотепних висловів чи мемів, що поширюються на вулицях та в провулках.

Вона дуже досконала, але не має аромату. Люди не будуть фанатично захоплюватися інструментом, але захопляться культурою.

Нам потрібна не уніфікація, а зв'язок

Отже, чи був хибним той сон про "взаєморозуміння у світі"?

Ні, мрія не хибна, просто спосіб її реалізації потребує оновлення.

Нам не потрібно замінювати "пластиковою квіткою" різнобарвні, несхожі одна на одну "дикі квіти" всього світу, а будувати міст, що зможе з'єднати всі сади. Ми не повинні заради зручності спілкування жертвувати унікальною культурою та історією, що стоїть за кожною мовою.

У минулому це здавалося недосяжним. Але сьогодні технології роблять цю мрію реальністю у дивовижніший спосіб.

Такі інструменти, як Lingogram, є чудовим прикладом. Це чат-додаток з вбудованим ШІ-перекладачем, що дозволяє вам використовувати свою рідну мову і вільно спілкуватися з людьми з будь-якого куточка світу.

Ви говорите китайською "яньхуоці", і співрозмовник одразу побачить найточніший переклад та пояснення. Вам не потрібно спочатку ставати мовним експертом — ви зможете безпосередньо відчути справжній колорит чужої культури.

Він не стирає унікального "аромату" кожної мови, натомість дозволяє вам безпосередніше й легше відчути пахощі іншої квітки.

Можливо, саме це і є кращим способом об'єднати світ: не усувати відмінності, а приймати та розуміти кожну відмінність.

Зрештою, справжнє спілкування починається з нашої готовності цінувати відмінності одне одного.