Чому так важко спілкуватися з японцями? Досить зубрити – «карта стосунків» допоможе зрозуміти все одразу

Чи було у вас коли-небудь таке відчуття?

Спілкуючись з новими людьми, особливо коли ви стикаєтеся з колегами чи клієнтами з різним культурним походженням, ви завжди почуваєтеся обережно, ніби ходите по тонкій кризі. Боїтеся сказати щось не те, і атмосфера одразу стає ніяковою, а в душі молитеся: «Боже, чи не було те, що я щойно сказав, занадто неформальним?»

Особливо під час вивчення японської мови, стикнувшись зі складними «кеґо» (ввічливими формами мови), багато хто просто здається. Хоча всі вони означають «говорити» чи «сказати», чому існує стільки варіантів, як-от «言う» (iu), «言います» (iimasu), «申す» (mousu), «おっしゃる» (ossharu)?

Якщо ви також маєте подібне розгублення, хочу вам сказати: проблема не в тому, що ваша мова недостатньо хороша, і не в тому, що у вас погана пам'ять.

Проблема в тому, що ми звикли розглядати мову як «завдання для перекладу», ігноруючи невидиму «соціальну карту» за спілкуванням.

Спілкування – це не переклад, а позиціонування

Уявіть собі, що ви використовуєте «GPS людських стосунків». Кожного разу, коли ви спілкуєтеся з кимось, вам потрібно спочатку визначити дві координати:

Вертикальна вісь: дистанція влади (Ти зверху чи я?)
Горизонтальна вісь: психологічна дистанція (Ми «свої» чи «чужі»?)

«Дистанція влади» стосується соціального статусу, віку або ієрархічних стосунків на роботі. Ваш начальник, клієнти, старші за віком – усі вони «вище» за вас; ваші друзі, колеги одного рівня – на одній горизонталі.

«Психологічна дистанція» означає ступінь близькості стосунків. Родина, близькі друзі – це ваші «свої» (японською uchi), між вами майже немає секретів, а взаємодія є спонтанною та вільною. Продавці в магазинах, клієнти, яких ви бачите вперше, – це «чужі» (японською soto), і ваша взаємодія з ними підпорядковується усталеному «соціальному сценарію».

Ця карта визначає, який «маршрут спілкування» вам слід обрати.

Мова – це маршрут, який ви обираєте

Тепер давайте знову повернемося до тих японських слів, які викликають головний біль:

Спілкуючись з близькими друзями, ви перебуваєте на одній горизонталі на карті, а психологічна дистанція дорівнює нулю. Тоді ви йдете «повсякденною стежкою», використовуючи найневимушеніше 言う (iu).
Розмовляючи з незнайомцями або не дуже близькими колегами, ваш статус рівний, але є певна психологічна дистанція. Тоді вам слід обрати «дорогу ввічливості», використовуючи 言います (iimasu) для доречного спілкування.
Доповідаючи про роботу своєму великому начальнику або важливому клієнту, який знаходиться «вище» за вас і належить до «чужих», вам потрібно переключитися на «скромний режим», щоб представити свої дії, використовуючи 申す (mousu) для зниження власної значущості.
Водночас, згадуючи дії цього начальника чи клієнта, ви маєте ввімкнути «режим поваги», використовуючи おっしゃる (ossharu), щоб підкреслити їхню високу позицію.

Бачите, якщо ви зрозумієте цю «карту», мова перестане бути правилом, яке потрібно зубрити, а стане природним вибором, заснованим на позиціонуванні стосунків. Ви не «вчите слова», а «вибираєте маршрут».

Це не лише логіка японської мови; насправді це стосується будь-якої культури. Подумайте: ви ж не будете розмовляти з інтерв'юером тим жартівливим тоном, яким спілкуєтеся з друзями, і не будете використовувати формальні фрази для клієнтів, спілкуючись з батьками. Адже в момент, коли ви відкриваєте рот, ви вже подумки визначили своє положення.

Не бійтеся заблукати, спробуйте спочатку подивитися на карту

Отже, щоб по-справжньому оволодіти мовою та встановити глибокі зв'язки з людьми, головне – не зазубрити всю граматику, а розвинути «картографічне мислення».

Наступного разу, коли ви відчуєте напругу або непевність щодо того, як почати розмову, не поспішайте шукати «як сказати це речення англійською/японською».

Спершу запитайте себе кілька запитань:

Яка дистанція влади між мною та цією людиною?
Яка наша нинішня психологічна дистанція? Ми «свої» чи «чужі»?

Коли ви зможете чітко відповісти на ці два запитання, який тон, які слова використовувати – відповідь часто з'явиться сама собою. Це ефективніше за будь-який підручник з граматики.

Звісно, досліджуючи незнайому культурну «карту», неминуче можна заблукати. У такому разі розумний помічник значно полегшить вам завдання. Наприклад, такий інструмент, як Lingogram, – це чат-додаток із вбудованим перекладачем на основі ШІ. Коли ви долаєте культурні та мовні бар'єри і не впевнені, чи є ваше формулювання доречним, він допоможе вам точно передати ваші добрі наміри та повагу, дозволяючи вам більш впевнено встановлювати контакти з людьми з усього світу, а не "вбивати" розмову.

Пам’ятайте: кінцева мета мови – не досконалість, а встановлення зв'язку.

Наступного разу, перш ніж почати говорити, не думайте лише про те, що сказати, а спочатку подивіться, де ви обидва стоїте на карті.

Це і є справжній секрет спілкування.